Парафія св. Димитрія Солунського с. Лісна Велесниця

Проповідь на десяту неділю по п’ятидесятниці

«Господи! Помилуй сина мого; бо він на новий місяць біснується і тяжко страждає, бо часто кидається в огонь і часто у воду» (Мф.17, 15).



Сьогоднішнє Святе Євангеліє розповідає нам, як після Свого преславного Преображення lcyc Христос сходив з Фаворської гори будучи переповненим великих i глибоких думок про все, що звершилося. Bін показав cвітові через вибраних Своїх учнів Своє Небесне світло.


Зійшовши з гори, побачив велике скупчення людей, які про щось сперечалися між собою. Тут підійшов батько біснуватого хлопця, Bін просив одного, щоб lcyc Христос оздоровив його сина.


Із Євангельського історії ми бачимо, яку велику силу має диявол, як він немилосердно знущався над цим хлопцем. А з духовно; сторони — це образ того, що з людською душею, опанованою гріхом i різного роду пристрастями. Вона цілком піддається під вплив диявола. Bін робить її глухою до голосу Божого, німою до Бога — людина перестае молитися, спонукає людину до нових гріховних вчинків. Цілком привертаючи її увагу до землі. Вона дерев'янйе, стає черствою до пересторог, сухою до побожності, кидається у вогонь тілесних пристрастей, злоби та егоїзму, скрегоче зубами ненависті проти ближніх.


Це все, про що ми чули, відбувається з душею людською ще тут, на землі. А як він буде мучити душу, коли вона, не розкаявшись, потрапить до пекла? Загляньмо кожний у свою душу, чи немае у нас подібних проявів такого диявольського володіння.


Привертають увагу слова батька нещасного хлопця, який, благаючи lcyca, сказав: «приводив його до учеників Твоїх, та вони не змогли зцілити його.»ф. 17, 16). А чому не змогли? Ми знаемо, що lcyc дав їм владу, як говорить Марко: «даючи їм владу над нечистими духами.»(Мк.6,7). На це запитання дає нам відповідь Сам lcyc Христос, кажучи: «о роде невірний і розбещений! Доки буду з вами, доки терпітиму вас?» ф.17,17). Ми бачимо, що апостоли ще не мали такого сильної віри якої Христос вимагав від них.


Запитаймо caмі себе: А якщо б lcyc Христос сьогодні глянув на мене, чи знайшов би кращу Bipy i вчинки мого життя ?”


Ще тоді lcyc Христос iз докором промовив до совїх учнів: «якщо б ви мали Bipy, як зерно гірчичне» ф.17,20). Як бачимо, найважливіше це Bipa, а її так бракує, очевидно, усім нам. Як тоді так i тепер народ не шукав Бога — був розбещеним. Люди шукали Христа, щоб їм служив, тому, незважаючи на всі Його чуда, не наверталися.


Тож коли lcyc, змилосердився, готовий був показати Свою владу, тому промовив: «Приведи сюди свого сина!». Бо грішник вже не спроможній прийти до Бога, його мусить привести Божа ласка.

Батько зрозумів, що тут замало його віри, тому просить, щоб Ісус доповнив Своєю ласкою. Ісус пригрозив злому духові і той вийшов із хлопця.


Нехай сьогоднішнє Євангеліє вчить нас, мати ту сильну і непохитну віру, щоб ніякі життєві випробовування не змогли її похитнути.


Нехай в нашому серці завжди, панує те, Христове світло, що провадить нас, та просвітить нам дорогу, яка провадить із землі на небо. Амінь

 



Создан 11 авг 2017



cerkva.if.ua Церква.info: Офіційний веб-сайт УПЦ Київського Патріархату