Парафія Св. Вмч. Дмитрія Солунського с. Лісна Велесниця
Коломийська Єпархія
Праваславна Церква України


Проповідь на 6 неділю після Пасхи (Про сліпородженого)




     Очі — це вікна нашого життя, вікна нашої душі, через які ми дивимось на світ і людей. Уявімо собі, якщо би наша хата не мала ні одного вікна, ні дверей, ні ніякої щілини, тоді вона стала б тюрмою і життя в ній було би неможливе. Хоч ми мали би прекрасні палати, велике багатство, але якщо би не мали очей, то що нам з того всього? Ми все одно не бачили б нічого. Отже, здорові очі - це велике щастя! Але чи хтось хоч би один раз у своєму житті подякував Господу Богу за такий великий дар, за дар зору? Якщо ні, то подякуймо Йому за це ще сьогодні, і не лише за очі, але й за небо, сонце, місяць, зорі, за весь чудовий світ, за воду, за повітря, за землю - за все ми повинні щиро дякувати Господу Богу і разом з Давидом співати: Благослови, душе моя, Господа і не забувай про всі добродійства Його (Пс. 102,2).


За свідченням Святого Письма на другому світі в оселях нашого Небесного Отця зберігається для нас ще більше щастя: Чого око не бачило і вухо не чуло, що на серце людині не приходило, то Бог приготував для тих, що люблять Його (1 Кор.2,9).


     Отже, Небесне блаженство існує. Але воно є таким, що його людською мовою не можна описати. Його побачать і будуть ним втішатись ті, хто любить Бога.


Прославляючи милосердя Спасителя, виявлене при оздоровлені сліпородженого, нам корисно подумати і про себе, бо цієї недуги може зазнати кожен із нас, якщо не тілесними очима, то духовними. Кожна людина у своєму житті у більшій чи меншій мірі зазнає сліпоти, маючи здорові тілесні очі. Дехто тільки за особливих обставин життя переконується, що він у якійсь мірі обтяжений цією хворобою.


Звертаючись до історії, ми натрапляємо на жахливі приклади душевної сліпоти, над якими Сам Господь творив Справедливий Суд.


Через засліплення книжники і фарисеї каменували і вбивали пророків і вірних слуг Божих. Прародичі були засліплені обіцянками диявола, що будуть, як боги”, внаслідок чого втратили райське блаженство, а Каїн робить вже першу спробу смерті на землі.


Новий Завіт. На Пасху, Лука і Клеопа йдуть з Єрусалиму до Емаусу. Дорогою їм з’явився воскреслий Христос, розмовляє з ними, але вони Його не впізнали. Один із них, Лука, пояснює це тим, що в них тоді були закриті очі. Таким духовним сліпцем був сім днів і апостол Фома, що не хотів повірити про Воскресіння Христа. Таким духовним сліпцем був свого часу молодий фарисей Савл, який жорстоко переслідував Христа.


      А Христова місія на землі, власне, полягала в цьому, щоб відкривати людям очі, щоб вони пізнали Бога і служили Йому. На жаль, ще сьогодні на світі проживає набагато більше духовних сліпців, як тілесних. Ми, християни, пам’ятаймо, що віра — це найбільший скарб для людини. Інколи людина прозріває, але це вже буває запізно, щоб врятувати свою безсмертну душу. Це підтверджує життя.


Так буває з людьми, що живуть без віри в Бога, але лиш вони потрапляють у якусь небезпеку, їм раптом відкриваються очі, аж тоді вони прозрівають. Але часто буває запізно. Хто відчув на собі щось подібне, благаймо, як той сліпець: Ісусе, Сину Давидів, помилуй нас!” Амінь 

 



Создан 22 мая 2020