Парафія св. Димитрія Солунського с. Лісна Велесниця

Проповідь на 23-тю неділю по пятидесятниці




ПРОПОВІДЬ НА 23 НЕДІЛЮ ПО П'ЯТИДЕСЯТНИЦІ

ПРИКЛАД. У невеликому східному місті молода жінка народила сина, якого не дочекався батько, бо помер і вона назвала у його честь Кантом. Він виростав в убогості та злиднях, мати важко працю­вала. Але, підрісши, хлопець покинув матір і відправився на заробітки у портове місто на корабель одного купця, де почав працювати ван­тажником. Купець, побачивши силу і спритність молодого парубка, зацікавився ним. Кант доробився і став багатим парубком. Купець зап­ропонував одружитися на доньці. Кант радо погодився і після вес­ілля відправився з дружиною у післяшлюбну по­дорож морем. Одного дня корабель наблизився до берега якогось міста. Молода дружина про­сить чоловіка зійти з корабля, щоб поцікавитись, як там живуть люди. Молодий чоловік не міг заперечити дружині, але він знав, що це його рідне місто. „Тепер, - подумав собі, - коли минуло багато часу, напев­не, мене ніхто не впізнає на березі". Коли корабель причалив берега, народ із цікавості побіг до пристані, побачивши чужий корабель. Слух про цей корабель дійшов і до старенької матері. Зібравшись із силами, у старому одязі йде вона також на пристань. Жінка бажала запитати когос із моряків, чи бачили десь її сина Канта. Аж ось бачить: на палубу вийшов молодий капітан. Як тут не впізнати? “Сину мій нарешті дочекалася”, - із цими словами піднялася на палубу корабля, і хоч син упізнав маму, але промовив: “Жінко, ти пом ляєшся. Я не Кант, моє ім'я Рафаїл”. (Він навіть устиг за цей чаг змінити ім'я, щоб ніщо не нагадувало йому про минуле.) Дружина підійшла до матері і говорить: „Бабусю, я засмучена, що ви не можете знайти сина, але мій чоловік, напевно, не ваш син. Він багатий капітан а ви - бідна, нещасна. Син не допустив би до цього. Ви помили­лись". Мати відповіла: “Ти, напевне, ще не була матір'ю, мати ніколи не помилиться у своїй дитині”. Капітан усміхнувся і промовив: “Ну, ти, стара, зовсім втратила розум, але знай моє добре серце, на тобі гаманець. Тут вистачить на життя і на похо­рон”. “Сину, я не прийшла сюди по гроші, я прийшла, щоб віднайти сина. Чому не хочеш признати мене, свою рідну матір?” Тоді капітан підійшов, штовхнув маму і крикнув: “Йди звідси, доки я не розгнівав­ся”. Старенька покотилася від сильної руки сина. Ледве підвівшись, підняла очі, повні сліз, до Неба і промовила: “Мати Небай і землі, якщо той пан не мій син, то нехай стане ще багатшим, якщо ж він відрікся від мене, то нехай справедливість Божа покарає його”. У цю мить сталося чудо, зірвався сильний вітер, ,блискавка вдарила у корабель, і він, розколовся надвоє. Аж тоді син, топлячись, закричав: “Мамо, прости мені!” Але хвиля накрила його, а мати з горя також померла.

Цей приклад показує, до чого приходить людина, коли вона відрікається Бога, віри і Церкви. Бо Свята Церква, немов матір, повсякчасно намагається спам'ятати свою дитину. На жаль, інколи це вже буває запізно. Коли вже смерть заглядає в очі, тоді пізно говорити: „Мамо, прости мені".

І щасливі ті люди, які за допомогою Христа знайшли у Ньому єдину рятівну дорогу для свого життя, бо лише наука Христова в змозі дати людству найвищий рівень щастя і добробуту. Якщо би людство користувалося б цією наукою і застосувало до свого життя, то був би тоді рай на землі...

Та, на жаль, так не є. Замість любові та миру бачимо навколо себе ненависть, заздрість, злобу. А причиною всього того є те, що люди відвернулися від Бога і потоптали Його святі закони. Люди прогнали від себе свою Матір Церкву і не ходять до неї, не хочуть слухати службу Божу, святе Євангеліє, не хочуть прийняти Тіло Христове у Святому причасті, говорячи що не знають її. А таких християн, сьогодні тисячі! Дух нена­висті та злоби опанував людей. Брат повстає проти бра­та, діти - проти родичів. Люди зненавиділи Христа і своїми вчинка­ми проганяють  Його. І чи не правду сказав поет, що „світ котиться у прірву стрімголов"? Так, відвернувшись від Бога, прогнавши від себе Христа, світ справді котиться на дно прірви. Тому закликає сьогодні наша мати, Свята Церква, щоб мир і Христова любов стали прикрасою наших душ і дороговказом нашого життя. А Небесний Спаситель Своєю ласкою нехай допоможе нам здійснюва­ти добрі наміри, щоб Христовий мир перебував у наших сім'ях і родинах, а також серед людей усього світу!

Амінь



Создан 16 ноя 2012



cerkva.if.ua Церква.info: Офіційний веб-сайт УПЦ Київського Патріархату