Парафія св. Димитрія Солунського с. Лісна Велесниця

Проповідь на Введення до храму Пресвятої Богородиці




 

Дорогі брати і сестри!

Це свято допомагає нам пережити шлях посту як нашу дорогу до Храму, дорогу до Бога.

Згадуємо сьогодні подію, яка відбулася ще перед початком описаних у Новому Завіті подій: трирічна Марія за обітницею, яку дали праведні Йоаким і Анна ще перед її народженням, відводиться до храму. І ось трирічну дівчинку вони ведуть у Єрусалим.

Дорогу до храму, кожному з нас нагадують нашу власну дорогу до Храму. Бо й справді, кожне наше випробування, і є нашою з вами сходинкою до Церкви, а, отже, до Бога.

Господь кличе нас усіх однаково. Але ми можемо проспати цей поклик, не відгукнутися на нього, або знайти масу причин, аби від нього ухилитися. Тільки тоді, коли ми даємо нашому серцю відчути і пережити Божий поклик, у нас з’являється таке саме бажання, яке було і у Марії. Бо ми йдемо не до людей, ми йдемо до Бога.

Відкрити у храмі присутність Бога – ось найголовніша наша мета, яка може допомогти нам подолати власні п’ятнадцять сходинок. Різдвяний піст також є нашою дорогою до Бога. Дорогою до храму, який відкривається нам у вертепі: тому першому і, може, найбільшому новозавітному храмі, в якому кладеться Сам Спаситель у ясла, готовий віддатися під опіку кожному з нас.

Ми йдемо до храму не за винагородою, не за тим, щоб відразу позбутися всіх життєвих турбот, зцілитися від усіх хвороб. Ми просимо в Бога і про зцілення, і про вирішення життєвих проблем. Але ми йдемо насамперед, щоб прийняти Самого Бога, Який як немовлятко у віфлеємських яслах, довірливо покладається в наші уста у таїнстві Євхаристії, входить у наше єство і нас самих перетворює на вертеп, на Божий храм.

Ми йдемо до храму дорогою обоження, наближення до Бога, прийняття у себе Самого Спасителя, щоб піднестися до переживання Його присутности, щоб відчути себе у Святому Святих. Пречиста Діва наповнила його простір, подарувавши нам Божу Дитину. Пізнання цього Таїнства, переживання нашого входження до Церкви, Церкви з великої літери, Христової Церкви як містичного Його Тіла, і є сенсом нашого Різдвяного посту.

Сьогоднішній день допомагає нам виробити свій власний маршрут проходження через цей піст, переживаючи кожний постовий день як сходинку, яка підносить нас до Бога. Кожний такий день може додавати нам духовного досвіду через молитву, побожне читання, через справи милосердя, через переживання Божої присутности в нашому житті. Постовий день сповнений переживання того дарунку, з яким іде маленька Марія до Єрусалимського храму. І в цьому сенс сьогоднішнього свята як дороги, що пролягає через Святая Святих до вертепу, а через вертеп - до Голгофи. Ця дорога, врешті решт, веде нас усіх до Небесного Царства, де не потрібно вже буде рукотворних храмів, бо Сам Христос царюватиме в ньому довіку. Амінь.



Создан 27 ноя 2012



cerkva.if.ua Церква.info: Офіційний веб-сайт УПЦ Київського Патріархату