Парафія св. Димитрія Солунського с. Лісна Велесниця

Проповідь: на первомученика Стефана




Як ми вже знаємо, святий Стефан був першим із Христових визнавців, який першим віддав своє молоде життя. Святий Стефан жив за часів святих апостолів, прийнявши дияконські свячення, надзвичайно совісно виконував свій обов'язок. Це викликало ненависть зі сторони провідників його народу, які засудили його на смерть через каменування. Натовп випрова­див святого Стефана за місто і засипав його градом каміння, під удара­ми якого святий Стефан молився до Ісуса Христа: «Господи, Ісусе, прий­ми дух мій!» А впавши на коліна, закликав сильним голосом: «Господи, не постав їм цього за гріх!» (Діян.7, 59-60).

Так загинув перший молодий мученик на полі слави за Христову віру. Сам Божественний Спаситель, промовив: «Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас; таким чином станете синами Отця вашого, що на Небі.

Це своїм особистим прикладом довів Ісус Христос, Який серед страш­них мук на Хресті молився за Своїх ворогів: «Господи, відпусти їм, бо не знають, що роблять». Отже, хто любить своїх ворогів, той стає подібним до Бога і є правдивою дитиною Небесного Отця. Ми повинні любити навіть наших ворогів, бо всі люди створені на образ Божий. Як лікар застосовує ліки, щоб оздоровити людину, так і Бог уживає інколи наших ворогів, щоб очистити нас від гріхів. Не забуваймо, нарешті, і про те, що, хто любить Бога, тому ніякий ворог не в силі зашкодити.

Любов до ворогів виявляємо тим, що не мстимося їм, не відплачуємо злом за зло. Фарисеї не раз лихословили і обмовляли Ісуса Христа, але Христос не відплачувався їм тим самим.

Святий апостол Павло говорить: «Не давайся перемогти злому, а перемагай зло добром» (Рим. 12,21). Це вершина благородності — робити добро своїм ворогам.

ПРИКЛАД. У 1567 році, наприкінці зими, у Голландії був засудже­ний на смерть за віру один молодий християнин. Завдяки щасливому випадку він зумів утекти із в'язниці. За ним гонився в'язничний вартовий, і втікач опинився перед замерзлим озером, через яке мав перебратись. Оскільки це було під весну, лід був слабкий, отже, бігти по ньому було не безпечно. Та він, рятуючи своє життя, хоч лід тріщав і прогинався під його ногами, біг щосили вперед, дивлячись на другий берег. Незадовго після цього, як він став на землю, почув благальний крик. Озирнувшись побачив, що це вартовий, що гнався за ним, провалився під лід і тоне Поблизу не було нікого, хто міг би допомогти. І ось цей молодий християнин, пам'ятаючи слова Ісуса Христа, щоб любити своїх ворогів, повернувся і, незважаючи на небезпеку для свого життя, врятував ворога від неминучої смерті. Коли ж вартівник знову намагався зупи­нити рятівника, той вирвався і втік.

Тут явно виявилось серце Божої дитини і дитини цього світу. Таке добре серце, наповнене Христовою любов'ю, було і в святого Стефана. Чи робимо ми так, як поступав первомученик Стефан і велике число інших святих Христових визнавців? У нашому житті не раз буває, якщо хтось нас образить чи зробить якусь кривду, тоді наше серце наповняється ненавистю так, що куди легше було би викорчувати столітнього дуба, ніж викорінити ненависть із сер­ця. Проминають інколи цілі роки, а ми тримаємо гнів на свого ближнь­ого... Якщо бажаємо, щоб Господь поступив із нами милосердно, посту­паймо подібно зі своїми ближніми, тоді будемо мати надію на те, що Господь простить і наші провини, а за добре і милосердне серце наго­родить нас дочасними і вічними добрами! Амінь.



Создан 01 фев 2013



cerkva.if.ua Церква.info: Офіційний веб-сайт УПЦ Київського Патріархату