Парафія св. Димитрія Солунського с. Лісна Велесниця

Проповідь на мясопусну поминальну суботу




     Християнин - це високоморальна людина, що стоїть вище тварин.

      Що ж таке Церква Христова - це училище любові!

     Святий апостол Іоанн Богослов так і називає Бога - «Бог є любов» (1 Ін. 4; 16).

Подивіться, що відбувається в останні часи, десятиліття, століття! Ми наближаємося до звіриного стану, втрачаємо не те що божественну любов, а людський образ. Часом страшно вийти на вулицю, не знаєш, що можна від кого чекати.

     Так от, якщо ми не звіроподібні істоти, а християни насправді, то повинні бути люблячими. Любити Бога і один одного, а кого з людей ми повинні перш за все любити? Батьків своїх за плоттю, через яких Господь дарував нам життя, та наших ближніх.

     Як же нам не пом'янути їх!

     І ось, якщо ми християни, люблячі Бога і своїх близьких, то й повинні молитися за них. А тим паче за покійних - для цього ми і зібралися сьогодні в храмі на цій поминальній суботі.

     Адже вдома ми перед будь-яким торжеством купуємо новий одяг. Ось перед весіллям молода дівчина, щоб постати своєму нареченому, красивою, одягає гарне біле плаття.

     Так ми готуємося до зустрічі земного нареченого. А як же тоді душу нашу треба наряджати! Адже душа кожного християнина є нареченою Небесному - Богу!

     А у що ж її наряджати. У нашу віру і добрі справи на славу Божу. Ми постимо, молимося, каємося для зміцнення нашої віри і приборкання пристрастей, щоб потім в радості і зустрітися з Господом Богом у вічних оселях.

     Ми повинні подбати і про своїх ближніх: про покійних батьків і родичів. Ми молимося і повинні молитися, щоб і вони теж з радістю зустріли - загальне Воскресіння людського роду і постали в кращому вигляді перед нашим Суддею і Творцем, щоб вони були одягнені в білі одежі, як наречена під час вінчання.

     Просимо Бога, щоб Він відпустив гріхи покійним. Це одне, що ми просимо, але ми повинні ще й добрі справи робити. І через наші молитви, піст, добрі справи, вимолювати у Бога прощеня їм гріхів вільних і невільних. Тому ми, християни, не повинні бути фарисеями, а повинні піклуватися один про одного, виявляти любов, хоча б про ближніх по плоті, а у кожного їх набереться в досталь. Отже, якщо ми - кожен окремо і всі разом - будемо старанно молитися і богоугодно жити в цьому світі, на цій землі, то й вимолимо своїм рідним і нам вічні оселі у Всемилостивого Богоотця.

Тож нехай Господь прийме наші молитви, які ми сьогодні возносили перед Його небесним престолом, за помелих. І нехай подасть їм Царство Небесне і Вічний Спокій. Амінь.

 

 

 

 



Создан 07 мар 2013



cerkva.if.ua Церква.info: Офіційний веб-сайт УПЦ Київського Патріархату