Парафія св. Димитрія Солунського с. Лісна Велесниця

Проповідь на неділю сиропусну




      "Коли молитеся, не будьте, як ті лицеміри...щоб показатися людям" (Мф. 6, 5).

      У житті людини є миті, коли вона, немов мандрівник, зупиняєть­ся на роздоріжжі і пильно приглядається до дороговказу, щоб даль­ша її мандрівка не пішла блудними стежками.

     На такому роздоріжжі стоїмо і ми з вами сьогодні, на порозі Великого Посту. І перед нами до вибору є дві дороги і два доро­говкази.

     Перший дороговказ — це голос зрадливого світу, який підлесли­вими словами приманює нас до себе, промовляючи: "Ідіть за мною всі, я поведу вас дорогою приємностей, де немає постів, жалоби і духовних подвигів!

     Є ще і другий дороговказ — це жалібний голос Розіп'ятого Ісуса, що кличе нас за Собою йти дорогою Посту і молитви. Великий Піст — це особ­ливий час відведений для праці над своєю душею. В часі Великого Посту Свята Церква пригадує нам про муки нашого Спасителя.

Вже першим родичам в раю наказав Бог Піст, бо заборонив їм їсти з дерева пізнання добра і зла. Те, що Піст походить від Бога, бачимо з того, що Мойсей перед отриманням десяти заповідей Божих на горі Синай постив сорок днів і ночей. Пророк Давид сам говорить про себе, що постом душу свою очищав. Також пророчиця Анна служила Богу молитвою і постом. Іван Хреститель постив дуже строго, їв лише мед і сарану.

    Ми знаємо, що Ісус Христос Своїм прикладом навчав нас постити, бо і Сам постив у пустелі сорок днів І ночей. Будучи найсвятішим, постив, щоб дати і нам приклад.

     Під горою Фавор Ісус Христос оздоровив біснуватого хлопця, якого учні Христові не змогли оздоровити, тому запитали Ісуса Христа, чому вони не змогли оздоровити. А Ісус Христос у відповідь сказав: "Цей рід виганяється тільки молитвою і постом".

     ПРИКЛАД. У XVI віці проживав дуже побожний Єпископ Гозій, який для добра Церкви відбував багато важких подорожей, а тоді нелегко було подорожувати, через це потрапив у тяжку недугу. У часі Посту важко захворів. Лікарі і духовні приятелі просили, щоб на час недуги відклав Піст, але він сказав: "Шануй батька і матір ... Отець мій - це Бог, а матір - Свята Церква, буду їх слухати і захову­вати Піст, і добре мені буде, і довго буду жити на землі". Справді, він дожив до глибокого віку.

     Пам'ятаймо, що Піст приносить людині багато користі, остерігає нас перед гріхом і підносить душу до Бога.

     Учені доказали, що навіть журавлі, коли відлітають у вирій, пе­ред вирієм постять, щоб їхнє тіло полегшало і легше було піднімати­ся угору. Піст приносить велику користь і для здоров'я людини.

    Для того, щоб Піст приніс таку користь, він мусить бути христи­янським. Чому християнським? Тому, що "Постуючи тілесно, постімося і духовно". Це не Піст, коли ми не їмо м'яса, а серце повне злоби, такий Піст не є милий Богові. Тож нехай постять наші очі, нехай постять наші вуха нехай постять наші руки, нехай постить наш язик, тоді такий Піст буде насправді християнським, і після такого Посту Великдень для нас справді буде великим святом обновленої душі і справжнім Вос­кресінням.

     Цього всього від щирої душі всім Вам бажаю на порозі Великого Посту! Амінь

 

 



Создан 15 мар 2013



cerkva.if.ua Церква.info: Офіційний веб-сайт УПЦ Київського Патріархату