Парафія св. Димитрія Солунського с. Лісна Велесниця

Проповідь не Хресну Дорогу




     Дорогі мої! Сьогодні, стоячи у Храмі Божому, з глибокою увагою і сердеч­ним трепетом задумаймося над Хреснми стражданнями нашого Спасителя. Задумаймося про добру і ласкаву Матір нашого Спасителя, Діву Марію. Вона любила Господа, жаліла, всіля­ко захищала і оберігала Його. І у Вифлеємі, коли Ісус був ще малень­ким, і в часі втечі до Єгипту у чужу країну, і коли дванадцятирічний Ісус залишився у Храмі Єрусалимсь­кому, вона дуже хвилювалася за Нього.

     Вона і тепер разом із Ним в часі Хресних страждань, коли її Син йде на Хресну смерть. Євангелист Іван говорить, що біля Хреста стояла Його Мати (Ін. 19, 25). Що робилося у серці Матері Божої, коли Вона своїми очима споглядала на страшні муки Свого Сина. Просто важко передати словами всі ці почуття, які Вона пере­жила на Хресній дорозі.

     Мати Божа не нарікає і не звинувачує тих, що завдали Ісусові стільки важких мук...

     А чи вміємо ми у тиші зносити свої терпіння і перед ніким не скаржитись? І чи вміємо прощати так, як нам говорить наша віра і християнське життя?

     Святий Василій Великий говорить, що терпіння Пречистої Діви Марії на­стільки більші від терпінь усіх мучеників, скільки сонячне світло більше від світла зірок.

     Сьогодні ми ставимо собі запитання: „Чому Господь Бог допустив такими терпіннями Пречисту Діву Марію?" Тому що як Мати Спасителя вона повинна була стати співучасницею страждань Спасителя. У такий спосіб вона мала стати розрадою терплячих, тому перше сама була змушена пережити терпіння, а у Небі мала отримати найвеличніший вінець слави, тому йшла тернистою доро­гою слідами Христа Спасителя.

     А вже на горі Голгофі Страждальна Божа Мати бачить зблизька на власні очі, як над найневиннішим Ісусом знущаються кати, вигу­кують богохульні слова. Страждання Божої Матері були тим більші, що вона розуміла всю велич терпіння свого Сина, яке Він допустив на Себе з любові до людського роду, розуміла всю людську не­вдячність стосовно Спасителя.

     Дорогі мої! Якщо страждальна Божа Мати з любові до нас так багато перетерпіла, чи не належить нам віддячитись їй співчуттям за всі страждання, які вона перенесла разом з Ісусом задля спасіння людських душ, щоб відкрити їм двері у Царство Небесне. А наше співчуття Божій Матері виявимо тоді, коли будемо уникати всякого гріха. Погляньмо на образ Страждальної Божої Матері, і затремтить наше серце, наповниться співчуттям та жалем за наші гріхи. Зробімо сьогодні обіцянку, що у подальшому своєму житті будемо намагатися якнайменше засмучувати свою Небесну Неньку поганими вчинками. А що найголовніше, що вже ніколи не образимо її Сина, Господа нашого Ісуса Христа. Страждання Божої Матері навчають нас гідно, терпеливо зносити свої особисті терпіння!

     У житті потрібно багато терпеливості, бо куди не глянемо, всюди бачимо сльози, всюди чуємо зітхання. Як часто людина намагається втекти від Хрестів, а якщо не може втекти, то часто нарікає на Господа Бога, падає у розчарування та зневіру до всього того, що необхідно для побожного життя. Щоб навчитися терпіти так, як це робила Божа Матір, потрібно нам часто роздумувати про страсті Спасителя і страж­дання Його Матері.

     До Тебе сьогодні зітхаємо, Страждальна Божа Мати, і просимо тебе, випроси нам велику ласку, щоб ми завжди у своєму серці бачили Розп'ятого Христа і тебе, Страждальну Богородицю. Ми вже більше не хочемо грішити. А хочемо Вас любити.  І виправляти наше життя, щоб наші серця навіки були об'єднані з Вами! Амінь.



Создан 05 апр 2013



cerkva.if.ua Церква.info: Офіційний веб-сайт УПЦ Київського Патріархату