Парафія св. Димитрія Солунського с. Лісна Велесниця

 

Проповідь на четверту неділю по п’ятидесятниці.




     „Йди, хай тобі станеться за твоєю вірою"(Мт. 8,13).

     Як ми чули у сьогоднішньому Євангелії, Ісус Христос похвалив римського сотника за його віру. Християнський катехизм навчає, що „вірити" - означає приймати за правду все те, що Господь Бог об'я­вив і наша Свята Церква подає нам для віри. Як у нашому щоденному житті ми пізнаємо багато речей за допомогою віри, так само про бага­то речей, пов'язаних із душею, ми дізнаємось за допомогою віри.

     Наше життя є дуже склад­не, щоденні події відмінні між собою. Багато з них радісні, сумні, тому нам важко створити образ спокійного життя. Можемо зробити це лише тоді, коли віра наша, подібна буде до віри Євангельського сотника, який промовив до Ісуса Христа: „Господи, промов лише слово, і слуга мій одужає". Христи­янська віра відкриває нам Бога як силу, яка завжди може нам допо­могти. Життєвий досвід показує, що наше життя є переповнене різними кло­потами і терпінням. Ми можемо зустріти людей, які стоять на вершині суспільства, але якщо приглянемось уважніше, то із здиву­ванням побачимо, які тягарі несуть ці люди.

     У цьому випадку потрібно сказати, що за допомогою розуму не­можливо пояснити Божі задуми. Ми, християни, пізнаємо терпіння на підставі Євангельського вчення, яке говорить нам, що Бог Добрий. Але цей добрий Господь не раз посилає нам клопоти, терпіння, щоб зробити нас кращими. Бог ніколи не покладає більшого тягаря на наші плечі, ніж той, що ми його можемо нести. Хто в це вірить, того не зможуть здолати терпіння і клопоти, бо переконаний у Божій доброті. Ця, власне, віра, подібна до віри сотника з Капернауму. Тільки віра дає нам відповідь на найважливіші життєві питання...

     Коли дитина підростає, у неї виникають різні запитання: звідки я, як виник світ, для чого живемо на світі, що з нами буде після смерті? На ці всі запитання відповідь дає тільки свята віра. Віра нам каже, хоч наше тіло взяте із землі, проте душа підносить нас над усіма земними речами. Душа після довшого або коротшого часу залишить тіло і повернеться знову до Творця, щоб отримати нагороду чи кару за свої вчинки. Тільки віра вказує людині правдиву дорогу життя, бе віри життя не має ніякого змісту, бо не має основи. Це так, як будівля без фундаменту.

     Хто не вірить у Бога, у безсмертність душі людської, в Божу справедливість, нагороду після смерті, той не знахо­дить рівноваги у житті і потіхи в терпіннях. Бо терпіння — це щоден­ний хліб людини, бо як птиця створена для літання, так і людина до боротьби і терпіння. Якщо не вірити в життя після смерті, тоді терпіння не мають ніякого сенсу. Людина без віри — лише маленька деталь у величезній машині світу. Зовсім по-іншому дивиться вірую­ча людина на терпіння, бо вона знає, що теперішнє життя — це тільки підготовка до іншого, кращого, досконалішого життя. Вона свідома, що правдивого щастя на цій землі неможливо осягнути, бо цей світ є лише тимчасовим місцем її перебування. Земне життя — це тільки подорож до вічності...

     У сьогоднішньому Св. Євангелії бачимо, що чим сильніше люди­на вірить у всемогутність Божу, тим вона більше перекона­на, що буде вислухана її молитва. Сьогодні, коли потік безвір'я заливає світ, а у тому числі і нас особисто, від щирого серця промовляймо: „Вірую, Господи, і визнаю, що Ти Син Бога живого, прийшов на землю, щоб душу мою спасти від усякого злого!" Амінь.

 



Создан 27 июл 2013



 
cerkva.if.ua Церква.info: Офіційний веб-сайт УПЦ Київського Патріархату