Парафія св. Димитрія Солунського с. Лісна Велесниця

Проповідь на рівноапостольного князя Володимира




    «Всі народи заплещіть руками, восклекніть Богові голосом радості» (Пс.46, 2).

 

     Сьогодні свята Церква святкує світлу пам'ять святого рівноапостоль­ного князя Володимира. Ми згадуємо і величаємо його як святого. Але спочатку він не був святим, а, як нам відомо з історії, був ревним язич­ником.

     Володимир жив, як язичник, проте Господь торкнувся серця великого князя, і він став християнином. Він усвідомив свої помилки, зрікся язичества, увірував у правдивого бога і прийняв святе Хрещення. Прийнявши християнство, князь назве минулий час тваринницьким.

     Тепер життя київського князя Володимира цілком змінилося, він став зовсім іншою людиною. Тепер замість бездушних ідолів князь почав будувати Церкви правдивому Богові, Який усім володіє, все знає, усім править і всьому життя дає.

     Заради Бога святий Володимир проводив своє життя у стриманості й чистоті. Пере­став провадити напади, війни та грабунки, виділяв кошти на Боже діло, роздавав бідним милостиню.

Для нас важливою є друга половина життя великого князя, бо вона є зразком правдивого християнського життя. Тим самим показує, яким буває духовне переродження коли ми впускаємо в своє життя Христа.

     За прикладом життя святого Володимира, бути християнином, озна­чає любити Бога понад усе, Його шанувати, служити Йому, виконувати Його заповіді. У Святому Письмі сказано, що двом панам служити неможливо. Бо якщо одному будемо служити, до­годжати, то другого занедбаємо (Мф.6,24).

     Великий є князь Володимир, бо повіривши у правдиву віру, перестав служити земним ідолам, зненавидів розкоші та земні розваги. Після святого Хрещення, прийнявши благодать Божу, він всю свою увагу, ста­рання, турботи покладав на спасіння душі і цілого свого народу.  

     Хтось може сказати, що Володимир Хрестив Русь примусово! А хіба люблячий батько не заставляє робити свою дитину те, що їй буде корисно, навіть якщо вона цього не хоче. Проте коли подорослішає зрозуміє, що її батько хотів їй тільки кращого. Так і ми сьогодні розумієм, що хрестячи народ рівноапостольний князь Володимир зробив те благо, для наступніх поколінь і особисто для нас.

   Проминуло 1025 років, від Хрещення Володимира і всього українського народу. Роздумуючи над минулим і сьогоденням, дякуймо Богові за цей великий дар святої віри для нашого народу, а святому Володимирові за те, що він пізнав Божу ласку і втілив у життя великі Божі плани - Хрещення Руси-України.

     Просімо святого Володимира, щоб він і надалі молився за весь наш Український народ, Церкву і державу, за наші родини, випрошував у Бога ласки віру зберегти і призначену нагороду отримати! Амінь.



Создан 27 июл 2013



cerkva.if.ua Церква.info: Офіційний веб-сайт УПЦ Київського Патріархату