Парафія св. Димитрія Солунського с. Лісна Велесниця

Проповідь на неділю всіх святих




   “Ось Я посилаю вас, як овець поміж вовків: отже, будьте мудрі, як змії, і лагідні, як голуби” (Мф. 10,16).

     Христова віра говорить нам, що небо призначене для людини, а людина - для неба. Тому Бог найперше створив небо і землю, а потім людину. Небо є нагородою, а тим щасливцем, для кого ця нагорода приготована, є людина. Отже людина і небо є створені для того, щоб взаємно собі належати...

    На цій землі, як справедливо говорить святий апостол Павло, ми є подорожніми, далеко від Господа Бога і своєї Небесної батьківщини. “Бо не маємо тут постійно­го міста, але шукаємо майбутнього” (Євр. 13, 14).

   Важливою справою для нас, людей, є пізнати та зрозуміти правдиву мету нашого пере­бування на цій землі. Бо ні земля, ні земні добра не є нашою правдивою батьківщиною, бо ми призначені до чогось вищого. Хоч як ми прив’язані до землі, однак наступить такий час, коли смерть запровадить наше тіло в холодну землю, а душу - в інший край. Блаженний Августин говорить: “О царі, князі, могутні світу цього! Величаві палати, гарні будівлі та інші земні добра - це не ваша власність. Ви тут лише гості, що змушені піти дальше. Ви є лише чужинцями в домі, який ви називаєте своїм. Говоримо, що нам батько і дід залишив цей дім, то він є нашим. Але це є свідчення того, що тут жили наші предки і пішли далі. І ми незабаром підемо, а наш дім| залишиться спадкоємцям. Нашим власним, постійним житлом тут на землі, є гріб, а правдива Батьківщина є там, у небі”.

    Так і християнин мусить дивитись на землю не інакше, як на місце вигнання і край, через який потрібно переходити. Тому християнин повинен завжди думати про небо як остаточне місце свого перебування.

   І ми, проживаючи на землі, не раз запитуємо, як цей юдейський законник одного разу: “Учителю, що маю робити, щоб стати спадкоє­мцем життя вічного?” Запитання здається дуже простеньким, але ж відповідь дати на нього не так легко. Що справді маємо зробити, щоб стати спадкоємцями вічного життя. В цьому випадку найкраще допо­могли б нам приклади Святих, яких вшановуємо у сьогоднішній день. Вони по-різному осягли святості: одні в пустелі, інші серед світового гамо­ру, одні в Церкві, інші на полі битви. А що ми маємо робити, щоб успадкувати життя вічне? Ісус Христос дуже просто розв’язав це запи­тання. Він сказав законникові: що насамперед любов до Бога і любов до блишнього може привести нас до спасіння.

    Святі прикладом свого життя промовляють до нас: “Християни, не відкладайте у своє­му житті на завтра те, що можна зробити сьогодні”. А сьогодні, коли вшановуємо пам’ять усіх Святих, піднесімо до них свої щирі молитви і просімо, щоб вони були нашими заступниками перед престолом Божим, а ми, наслідуючи їхній приклад, змогли також отримати вінок нев’янучої слави! Амінь

 



Создан 13 июн 2014



cerkva.if.ua Церква.info: Офіційний веб-сайт УПЦ Київського Патріархату